Правила безпеки. Інструктаж з безпеки життєдіяльності під час зимових канікул

 

9 лайфхаків, як мотивувати дитину робити домашку

 1. Створіть умови

Важливо розібратися поетапно в тому, чому дитина не хоче сідати за уроки. Почніть із фізіологічних нюансів. Може, голодна чи втомлена? У неї некомфортне робоче місце? Зручність важливо проконтролювати батькам: дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага не дають їй зробити завдання.

2. Враховуйте темперамент

Коли починати робити домашку? Одні батьки вважають: дитині треба відпочити після шкільного дня. Інші: поїв — займайся, а гуляти й розважатися можна, коли все виконано, інакше школяр захопиться і про уроки забуде. Помилка в тому, що дорослі вирішують це на власний розсуд. Насправді, найбільш плідний час у дітей — різний, і його треба разом шукати. А якщо дитина вже закінчила початкову школу, слід дозволити їй самій знаходити пікову працездатність. «Жайворонку» за біологічним годинником підійде виконання уроків рано вранці, «сові» — після вечері.Темперамент теж важливий. Холерика після шкільних занять варто відправити погуляти чи зайнятися спортом, щоб він виплеснув зайву енергію. Флегматику краще залишити більше часу на виконання завдань, щоб він міг займатися у звичній неквапливій манері. Меланхоліки швидко перевтомлюються, у них низька стресостійкість. Перед заняттями для них корисні тихі приємні справи, релакс і навіть денний сон. А домашку краще розбити на невеликі підзавдання, після виконання яких робити перерви.

 

3. Приберіть спокуси

Вимкніть телефон, комп’ютер, телевізор. Самі не розмовляйте по мобільному поруч з учнем, не працюйте на його очах з ноутбуком, який навіває дитині думки про комп’ютерні ігри.

Бажано в цей час не затівати цікавих справ, у яких школяр хотів би взяти участь (наприклад, пекти пиріг, якщо донька любить допомагати).

Замість «Як справи?»: 100 ненудних запитань до дитини

 100 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати та які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися.

Звідки ці ідеї? З блогу не стільки про школу, скільки про дитинство в кожному з нас, дитячі відкриття, радощі та тривоги. А ще — про різноманітні хобі та творчі заняття. Авторки блогу — дві канадські вчительки Елізабети Еванс. Так-так, вони повні тезки, вийшли заміж за братів, кожна — мама двох діточок.

Вчительки попереджають: з відповідями не буде просто. Вони можуть бути несподіваними або ж ви натрапите на мовчання. Приміром, 10-річний син однієї з авторок на запитання «Які 10 найкращих / найкрутіших / найулюбленіших речей, які ти робив за свої 10 років?», відповів «№ 10: Відеоігри № 9: Відеоігри № 8: Відеоігри № 7…»

«Не та відповідь, на яку я сподівалася», — пише блогерка. Але два дні потому хлопчик сказав, що поміркував, і це привело до «найсолодших розмов про канікули, табори та вулкани».

Розмова не відбулася, коли і як планувала мама, але все-таки сталася.

Якщо хоча б кілька питань спрацюють і допоможуть вам із дитиною більше пізнати одне одного, є сенс ризикнути, вважають дві Елізабети Еванс.

💎 1. Ненудні запитання замість «Як минув твій день?»

• Яка подія сьогодні була найцікавішою?
• Що нового ти дізнався за день?
• Що змусило тебе усміхнутися сьогодні?
• Хто зробив що-небудь смішне, веселе, дурне?
• Що здивувало тебе сьогодні?
• Чи допоміг ти кому-небудь?
• Хто-небудь зробив щось хороше для тебе?
• Ти сьогодні пишався собою? Через що?
• Тобі було сумно?
• Що сьогодні було складним або незрозумілим для тебе?
• У що ти грався сьогодні зі своїми друзями?
• З ким ти сидів сьогодні за обідом?
• З ким із однокласників ти хочеш дружити, але поки не дружиш?
• Хто з твоїх однокласників — твоя повна протилежність?
• Хто з виховательок або вчительок тобі подобається найбільше? А хто не дуже?
• Якби ти на один день став учителем, чого б ти навчив своїх однокласників?
• Що-небудь тебе роздратувало?
• Хто-небудь у цей день вчинив із тобою несправедливо?
• Чи було щось, що тебе збентежило?
• Із чим ти був не згоден сьогодні?
• Якби сьогоднішній день можна було прожити ще раз, що б ти зробив по-іншому?
• Що тобі не вдалося цього тижня? А що вдалося?

Нагородження переможців ІІ етапу ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

 

100 цікавих і корисних фактів, які повинні знати всі батьки! Про дітей, про розвиток, про здоров'я...

 Чому дитина ставить так багато запитань?

Запитання виникають у дитячій голові майже миттєво. Батьки ледь устигають «переварити» інформацію й щось відповісти невгамовному малюкові, як відразу чують інше, не менш хитромудре запитання. Вік «чомучки» у кожного малюка свій, але всі мами й тата практично однаково реагують на дитячі провокації. Вони розгублені й навіть можуть бути роздратовані. Деякі батьки всерйоз думають, що малюк намагається їх розлютити, ставлячи такі запитання, що заганяють їх у глухий кут. Насправді, непросто дитячою мовою пояснити, чому буває блискавка, чому кров червоного кольору, а в темній кімнаті не видно чорної кішки. Але навіть якщо дитина ставить запитання, але неуважно слухає відповідь, то це не означає, що їй не цікаво. Дитина поступово пізнає навколишній світ, намагаючись узгодити свої уявлення з новими враженнями й знаннями. Цей вік можна назвати «епохою великих відкриттів». І якщо дорослий лінується відповісти на дитяче запитання, відмахується від малюка як від настирливої мухи, існує небезпека втратити дитячу допитливість, що є двигуном розвитку.

Чому діти ябедничають?

У кожній групі дитячого садка або в кожному класі неодмінно знайдеться така дитина, яка розповідає дорослим про погану поведінку своїх же друзів. На що розраховують такі діти? По-перше, більшість ябед — це діти із заниженою самооцінкою, які будь що прагнуть привернути увагу і почути похвалу. І якщо дорослий поводиться неправильно, заохочує таку поведінку, то прагнення передати негативну інформацію вчителеві, вихователеві або батькові в дитини обов'язково закріпиться. Ябедничають і діти, яким дуже хотілося б стати лідерами, однак вони не розуміють, як це зробити. Головні ліки для ябеди, що дадуть змогу навчити дитину іншої поведінки, — це не заохочувати, а спокійно говорити: «Не слід розповідати мені про чужі погані вчинки. Я побачу все сам (сама). Недобре ябедничати, нехай уже краще діти самі розкажуть мені про те, що накоїли». Водночас потрібно обов'язково замислитися про те, як підвищити самооцінку дитини. Похвала, батьківська любов і увага допоможуть вам «вилікувати» чадо, і малюк припинить ябедничати.

Чим корисна іппотерапія?

Міські Шевченківські читання

  Тарас Шевченко невичерпний і нескінченний. У ньому наша історія і наше сьогодення.

15 березня учні нашого закладу взяли участь у міських Шевченківських читаннях з нагоди 210-річчя від дня народження Великого Пророка й Кобзаря.

  22 січня День Соборності України - день, що символізує нашу єдність. Нехай кожен з нас збереже силу духу, бадьорість та оптимізм. Нехай у кожній родині буде мир і спокій, любов і взаєморозуміння. Віримо в майбутнє рідної країни!