26.11.16
26 листопада День пам’яті жертв голодомору
Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.
Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.
Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".
Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада.
В 2016 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 26 листопада.
25.11.16
17.11.16
Як домогтися стовідсоткового відвідування батьківських зборів
Як домогтися стовідсоткового відвідування батьківських зборів
У мене ніколи не було проблем з явкою батьків на батьківські збори, і не в останню чергу саме цьому я завдячує повному порозумінню з батьківським колективом. При цьому я не влаштовую «подушний» обдзвін напередодні зборів, терор, не вимагаю пояснювальних записок, хоча й ідеальних, свідомих, пунктуальних і відповідальних батьків у мене не більше, ніж в інших. Просто і намагаюся ставити себе на їхнє місце, щоб зрозуміти, що іноді так лякає дорослих людей під час зустрічей з учителем, що відштовхує і викликає несприйняття. Оскільки ж я й сама мама, відвідуючи свого часу батьківські збори, прекрасно пам’ятаю відчуття незручності, коли вчитель перетворює зустріч на публічне моральне шмагання батьків нерадивих учнів, привселюдне обговорення недоліків і вад тієї чи іншої дитини або й просто проводить їх формально для галочки без жодної користі для батьків, дітей і навчально-виховного процесу в цілому. В першому випадку, я щиро співчувала батькам, які змушені були самі почуватися школярами, червоніти, терпіти і виправдовуватися, а в другому – шкодувала про даремно витрачений час. Водночас робила висновки, що для мене як мами було цікавим і корисним, а що неприпустимим і неприємним, та як будувати батьківські збори, аби налагодити з батьками діалог та досягти порозуміння й позитивного результату. Так, я напрацювала для себе десять практичних та психологічних правил, які неодноразово ставали мені в нагоді.
16.11.16
12.11.16
16 листопада Міжнародний день терпимості (толерантності)
Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.
Міжнародний день терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.
16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.
У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.
12 листопада відбувся ІІ етап Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика
 |
Нерубай ВікторіяІІ місцеВітаємо! |
11.11.16
Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей
1. Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки.
2. Уникати однобокості в навчанні та вихованні.
3. Непозбавляйте дитини ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття безпеки, кохання, повага до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас».
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі питання, навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.
8. Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.
10.11.16
ТОП-30 порад батькам школярів молодших класів
1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…
8.11.16
Вислови про батька
"Один батько важить більше, ніж сто вчителів"
"Найголовніше, що батько може зробити для своїх дітей, це любити їх матір ".
"Набагато легше стати батьком, чим залишитися ним"
- В. Ключевський
"Не зможе стати хорошим батьком той чоловік, що не зміг зрозуміти свого батька".
- Т. Уайлдер
"Тато поодинці значить більше, ніж сотня вчителів".
- Д. Герберт
"Для збереження хороших стосунків у сім'ї, батька не повинно бути ні видно, ні чутно". - Оскар Уайльд
"Чи легко бути мамою? -Так! Якщо поруч є хороший тато!"
"Авторитет батька створюється не заборонами і покаранням, а прикладом і досягненнями!"
"Стати батьком зовсім легко. Бути батьком, навпаки, важко".
- Вільгельм Буш
Молодим батькам на замітку
(притчі про батьківську любов)
(притчі про батьківську любов)
ОДНА ГОДИНА ТВОГО ЧАСУ
Якось одного разу чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і зашарпаний, і побачив, як у дверях на нього чекає п'ятирічний син.
- Татку, можна тебе дещо запитати?
- Авжеж, що трапилося?
- Татку, а скільки ти отримуєш?
- Це не твоя справа! - обурився батько. - І крім того, навіщо це тобі?
- Просто хочу знати. Будь ласка, скажи, скільки ти отримуєш за годину?
- Ну взагалі-то 500. А що?
- Татку... - син підвів до нього дуже серйозні очі. - Татку, ти можеш мені позичити 300?
- Ти питав мене тільки для того, щоб я дав тобі грошей на якусь безглузду іграшку? - закричав батько. - Негайно марш до своєї кімнати і лягай спати!
Але через деякий час батько заспокоївся і подумав: «Може йому дійсно треба щось важливе купити. Та грець із ними, тими трьома сотнями. Він ж у мене ще ніколи не просив грошей». Коли батько зайшов до дитячої кімнати, син вже лежав у ліжку.
- Ти не спиш, синку? - запитав він.
- Ні, тату, просто лежу, - відповів хлопчик.
- Здається, я погарячкував, коли відмовив тобі. Вибач. Ось гроші, які ти просив.
Хлопчик сів у ліжку й усміхнувся.
- Ой, татку, дякую!
Потім поліз під подушку і дістав ще кілька пом'ятих банкнот.
- Навіщо ти просив грошей, якщо вони вже в тебе є? – невдоволено пробурмотів батько.
- Тому що мені не вистачало. А тепер якраз досить, - відповів хлопчик. - Татку, тут рівно п'ятсот. Можна, я куплю годину твого часу? Будь ласка, повернися завтра швидше з роботи, щоб повечеряти разом з нами!
КАМІНЬ
У пісочниці бавився маленький хлопчик. Поряд з ним лежала коробка з іграшковими машинками, пластмасове відерце і блискуча червона лопатка. Прокладаючи в м'якому піску дороги і тунелі, у самісінькій середині пісочниці він натрапив на великий камінь. Малюк почав копати навколо каменя і навіть зміг витягти його з піску. Ледве-ледве він докотив його до краю пісочниці і після цього зрозумів, що не має сили піднести камінь і перекотити його через бордюр. Він штовхав камінь, налягав на нього всім тілом і навіть ледь підносив його, але непокірний камінь відкочувався назад, просто на пухкі пальчики малюка. Врешті-решт хлопчик розплакався від жалю.
Батько хлопчика уважно стежив за перебігом цієї драми з вікна вітальні. У ту мить, коли в очах хлопчика заблищали сльози, він вийшов до нього. Ласкаво, але твердо батько сказав:
- Синку, чому ти не використав усієї сили, яку мав? Невдаха-малюк, схлипуючи, відповів:
- Але я використав, татку, усю свою силу!
- Ні, синку, - виправив його батько, - ти не використав усієї сили. Ти не покликав мене.
Сказавши це, батько нахилився, підніс валун і викинув його з пісочниці.
9 листопада День української писемності та мови
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Підписатися на:
Дописи (Atom)