Осінні канікули

 

Правила спілкування з дітьми: поради сучасним батькам від психолога

Правило 1 

Будьте чесними. Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Діти у віці від 5 до 10 років сприймають інформацію чуттєво і буквально, не через критичний розум, не оцінюючи та не зважуючи її. І якщо ми говоримо неправду, дитина обов'язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність і вона обов'язково повернеться до цього питання знову. 

Правило 2 

Враховуйте вік і почуття дитини. Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину, наприклад, смерть. Тому обов'язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію. Ніколи не вживайте складні слова або наукові терміни, дитині вони будуть незрозумілі, ця тема залишиться для неї складною, і, як наслідок, до неї сформується складне ставлення.

Правило 3 

Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією. Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. У віці 5-10 років діти чудово сприймають метафоричну інформацію. У казках і міфах ми завжди зустрічаємо героїв, які проживають приблизно одні й ті самі сценарії, наприклад, виказують рішучість у складних ситуаціях, завжди знаходять правильне рішення, стають щирими друзями, допомагають іншим. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.

Правило 4 

Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері. Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують. Якщо ми обговорюємо складні теми, наприклад, розлучення, важливо приділити увагу і тактильному контакту – обійняти, взяти за руки тощо. Крім того, атмосферу, в якій ви розмовляєте, потрібно обирати або моделювати. Якщо ви відповідаєте на серйозні запитання дитини похапцем, то її сприйняття інформації викривляється і ставлення до цієї теми також формується у викривленому вигляді. Тому якщо у конкретний момент у вас немає часу або вам необхідно підготуватися до розмови, краще відкладіть її, але обов'язково попередьте про це дитину, наприклад, дивлячись в очі скажіть їй, що сьогодні ввечері ви повернетеся до цієї теми та поговорите про це.

 Правило 5 

Не недооцінюйте вік та інтелектуальні можливості дитини. Важливо пам'ятати, якщо дитина поставила питання або порушила якусь тему, то вона дозріла і готова отримати інформацію. Не уникайте її запитань, відповідайте прямо і відкрито «без води та підсолоджувачів». Крім того, є теми, про які важливо поговорити на декілька років раніше, наприклад, тема статевого дозрівання. Перш ніж дитина з цим стикнеться, ми повинні передати їй необхідну інформацію та підготувати її. 

Леся Ковальчук психолог, дійсний член професійної психотерапевтичної ліги 

День української писемності та мови

                                      

Обласні педагогічні читання з гуманної педагогіки

26 жовтня 2023 року у форматі online відбулися

Обласні педагогічні читання з гуманної педагогіки на тему «Світлими

думками плекаємо нашу Перемогу!».

                            

Тема: Сила любові. Виступ готувала Гарнага-Гудкова Неля Петрівна.

Тема: Патріотичне виховання молодших школярів у воєнний час. Виступ готувала Гончарова Тетяна Володимирівна.

    Війна – це тяжкі часи випробувань для всіх нас. У ці скрутні часи перед кожною людиною гостро постає необхідність морального вибору. Українці  виборюють своє право на гідне існування та можливість вільно обирати свій шлях в майбутнє.  Ми Переможемо, бо боремося за любов до Рідної Землі, Роду, Родини, Культури. Перемога потребує від нас розуміння Високих Сенсів власного життя, які дають можливість переживати нелюдські умови війни. У чому ці Сенси, де їх шукати та як допомогти нашим дітям знайти Високі Сенси, які не тільки дають можливість переживати скрутні умови війни, а ще й роблять людину щасливою. Саме таке коло питань обговорювали  на Читаннях.

Як зацікавити дитину навчанням: лайфхаки від українських учителів

 

“Нова українська школа” розпитала вчителів про те, як вони борються з нестачею зацікавленості навчанням у своїх учнів.

ІНТЕРЕС

Пізнавальний інтерес – це необхідність вижити, зумовлена еволюцією, каже вчитель фізики й астрономії Чернівецького міського ліцею №1 й переможець Global Teache Prize Ukraine 2017 Пауль Пшенічка Людина, коли приходить у цей світ, має вижити. Вона досліджує, дивиться, що робиться навкруги, копіює.

“Інше питання, що цей інтерес відбивають спочатку батьки, потім – початкова школа, коли ініціативу дітей приглушують, потім – болісний перехід із початкової в середню школу, коли дитина губиться. Багато дітей не витримують ці обставини й опускаються на прості рефлекси – відеоігри, соцмережі, алкоголь тощо. А далі втримати зацікавлення дуже важко”.

Але є такі, які прориваються: “Я переконався, що в геніїв усередині є пружина, вони знають від самого початку, що хочуть. Вони настільки послідовно й неухильно слідують внутрішньому покликанню / драйву, що їх просто неможливо зупинити”.

Коли йдеться про зацікавлення, то перше, що кидається у вічі, – навіть не те, про що говорить дитина, а як вона говорить, каже сертифікована тьюторка, викладачка інтегрованого курсу Nature Sciences, що об’єднує хімію, фізику й біологію, в альтернативній школі Schooling Ольга Казакова.

“Тон голосу підвищується, дитина може говорити швидше, очі розширюються, з’являється усмішка. І не треба бути психологом, щоби це помітити”.

Зараз діти переважно живуть у стані “тут і тепер”, каже Ольга. Вони не дуже хочуть задумуватися про те, що буде потім.

“Сьогодні, коли все надто непередбачувано, нібито треба бути до всього готовим, але водночас встигнути отримати задоволення від того, що цікаво прямо тут і зараз, бо потім ніхто не знає, як воно буде”.

Цю цікавість, яка народжується в моменті, треба хапати, переконана вчителька.

“Можна зайти через точку зацікавлення. Перше, що я завжди питаю у своїх учнів: “Що вам цікаво взагалі, якщо не школа й не предмет. Чим ви живете?””.

ПОРАДИ, ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДИТИНУ УРОКОМ

Учителька математики та інформатики спеціалізованої ЗОШ №2 Чернігова Оксана Коваленко каже, що цікавість до навчання можна умовно поділити на дві частини: стимулювання цікавості під час уроку і пробудження цікавості до предмету.

“Якщо йдеться про урок, то я застосовую різні цікаві елементи. Якщо це робити постійно, то діти до цього звикають і очікують. Наприклад, у математиці підживлювати цікавість уроку можна нестандартними задачами. Часто пропоную задачі-загадки англійською мовою. Тоді розвивається білінгвальність і діти швидко включаються. Також створюю ребуси. Це оживляє зацікавленість дітей”.

Пауль Пшенічка теж часто починає урок із загадок-головомолок.

Як менше говорити і більше навчати: 27 порад учителям

 З учнями треба зблизитися, робити щось поза школою, бо в школі немає людського контакту.

Не зважайте на програму. Програма перенасичена, а вчителі все одно намагаються її впхнути дітям у голови.

Натомість треба вчити базових речей і вчити вчитися. На урок я беру основне, а решту — по гіпертексту. Так у мене вивільняється час на цікаві досліди, фільми, історії. Я завжди кажу колегам: плюньте на програму. Хочете чогось навчити — навчіть хоч чогось. Не можна вчити все і нічого. Майте сміливість.

Читайте, розповідайте історії. Діти люблять слухати казки. Чому б не розповісти їм на уроці щось цікаве? На це можна витратити якусь частину уроку. Я розповідав байки й анекдоти, які стосувалися теми уроку. Але щоб розповісти багато цікавого, вчитель повинен мати широкий світогляд.

Шукайте наставників. Коли я прийшов працювати до школи, то відчував, що мені не вистачає знань з методики. Тому я обирав найкращих досвідчених вчителів (і в своїй, і в інших школах) і напрошувався до них на уроки.

Плануйте урок, але не сподівайтеся цей план реалізувати. Якщо вчитель дивиться в папірець на пункти — це дуже поганий вчитель.

План уроку в мене завжди у голові.

Проте саме написання плану змушує зосередитися на матеріалі і продумати урок. Біда в тому, що ви ніколи не зможете цей план втілити, бо ситуація змінюється миттєво. Прийшов у клас, а там щось сталося, і все летить шкереберть.

У вас має бути тема уроку. Треба матеріал роз’яснити, обговорити і закріпити. Для цього його треба взяти менше, а не більше, бо те, що пропонує календарний план — зробити нереально.

Формуйте думку про клас самостійно. Інформація, яку вам дає інший вчитель, не обов’язково правдива. Якщо ви хороший психолог, то швидко розберетеся, який перед вами клас.

Важливо бути позитивно налаштованим до кожного учня. Неможливо навчити того, про кого ви нічого не знаєте. Наприклад, якщо учень пише так, що ні ви, ні він не можете прочитати написане, можливо, у нього дислексія. Це треба знати. І тоді виявиться, що цей учень може шикарно відповідати усно.

Так само треба пам’ятати: іноді учень не готовий до уроку не тому, що лінивий, а тому, що щось сталося — вкрали телефон чи була сварка вдома.

Дисципліна важлива, але про неї домовляються. Ось що важливо знати:

• Правила варто складати разом з учнями. Тільки тоді вони їх будуть дотримуватися.
• Правила можна змінювати, доповнювати і переглядати.
• Правила не повинні забороняти (бути з часткою «не»), вони мають дозволяти. Замість «Не запізнюємося» варто формулювати так: «Уроки і перерви починаються вчасно».
• Правила повинні бути не дискримінаційними. Вони мають стосуватися і учнів, і вчителя.
• Правила мають забезпечувати комфорт і творчу робочу атмосферу.

Пам’ятка на літні канікули