Корисні поради батькам про виховання дітей

 Якщо Ви хочете зробити свою дитину щасливою, але в той же час освіченою і вихованою, тоді ознайомтесь із корисними порадами та рекомендаціями.

♦ Любіть свою дитину такою, якою вона є!

♦ Поважайте свою дитину. Пам’ятайте, що ми поважаємо тих, хто проявляє до нас повагу.

♦ Не дивіться на малюка зверху вниз, сядьте навпочіпки, коли говорите з ним, – так вам буде легше зрозуміти один одного.

♦ Як можна частіше обіймайте свою дитину (не менш десяти разів на день), пестіть її, гладьте по голові. Але робіть це тоді, коли вона готова прийняти вашу ласку.

♦ Коли ваша маленька дитина пропонує вам допомогу, або хоче зробити щось сама, давайте їй таку можливість, навіть якщо ви впевнені, що вона поки не може впоратися з таким складним завданням, хваліть її за кожну малість, яку вона змогла зробити.

♦ Хваліть малюка, коли у нього щось добре виходить, помічайте навіть дрібниці, в яких він успішний, адже «добре слово і кішці приємно», а заради похвали дитина буде готова намагатися зробити ще більше, ще краще.

♦ Частіше хваліть свою дитину за кожну малість, пояснюючи, за що ви її хвалите. Давайте їй приємні визначення, що закріплюють хорошу поведінку: «старанний хлопчик», «акуратна дівчинка», «наполеглива людина» і т.д.

♦ Не сваріть свою дитину за те, що вона зробила щось не так. Знайдіть в її діях позитивний намір, похваліть за те, що вона зробила добре, а потім скажіть, що можна було б покращити.

♦ Привчайте дитину до порядку з півтора до шести років. Потім це зробити набагато важче.

♦ Якщо дитина попросила у вас допомоги, підтримайте її, допоможіть їй побачити, що вона може зробити сама, а в чому їй дійсно потрібна ваша допомога, і допоможіть в цьому.

♦ Вірте у свою дитину. Знайте, ваша віра в її сили допомагає їй бути успішною.

♦ Не порівнюйте своїх дітей. Нехай вони будуть різними. Якщо їм не доведеться вас ділити між собою, вони завжди будуть любити і підтримувати один одного.

♦ Пам’ятайте, коли у вас з’являється молодша дитина, старша все ще залишається дитиною, якій потрібна ласка, турбота, увага, можливість відчути себе маленькою.

♦ Поважайте територію кожного зі своїх дітей. Вони в рівній мірі мають право на недоторканність до своїх речей, незалежно від віку.

♦ Коли просите дитину перестати робити щось, говоріть їй, що ви хочете, щоб вона робила замість цього. Ви здивуєтеся тому, яка у вас тямуща і слухняна дитина.

♦ Не намагайтеся змушувати дитину читати, якщо ви самі цього ніколи при ній не робите, і прибирати свої речі, якщо ваш одяг розкиданий по всій квартирі.

♦ Навчіть своїх дітей приймати самостійні рішення, робити вибір, брати на себе відповідальність.

♦ Радьтеся з дитиною з питань, що стосуються вашої сім’ї: що приготувати на обід, як краще провести вихідні, які меблі купити в кімнату і т.д.

♦ Якщо ваша дитина на вас образилась, попросіть у неї пробачення і скажіть про те, як сильно ви її любите. Батьки, здатні вибачитися перед дитиною, викликають у неї повагу, і стосунки стають ближчими і щирими.

♦ Будьте делікатні і дбайливі зі своїми дітьми. Пам’ятайте, що батьківські приписи – найпотужніші установки, які отримує людина і які можуть допомагати їй в житті або, навпаки гальмувати її успішність і створювати серйозні проблеми.

♦ Говоріть дитині про те, що ви її любите.

 

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

 

♦ Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

♦ Не дивіться на дитину, як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість – єдину, унікальну і неповторну.

♦ Завжди пам’ятайте: насильство над дітьми – це протиприродній акт, який забороняється законом. У Сімейному Кодексі зазначено: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

♦ Не виражайте часто свого невдоволення, критики. Це породжує неприязнь та ворожість в стосунках дітей і батьків.

♦ Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

♦ Будьте тактовними у стосунках з дітьми. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

♦ Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

♦ Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

♦ Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, зрештою, зрозуміти, що таке життя.

 

Як зберегти батьківський авторитет із дітьми різного віку: пояснює психолог «Голосів дітей»

 Батьки і діти. Іноді доволі важко обрати для спілкування з власними дітьми і прийнятну тональність, і зрозумілу дитині аргументованість, щоб батьківський авторитет залишався непохитним. Одна річ, коли спілкуєшся з малюком, інша — коли з підлітком.

Психолог БФ «Голоси дітей» Сергій Михайлик роз’яснив «Фактам ICTV», як діти ставляться до батьківського авторитету, а також які існують способи мотивації та покарань, що не зіпсують стосунків між батьками і дітьми.

Які існують вікові межі дітей

У виборі форми й тону спілкування важить вік дитини. Умовно виокремлюють чотири періоди:

до чотирьох років;

4–9 років;

9–12 років;

12–17 років.

Для дітей до чотирьох років авторитет батьків майже беззаперечний

До чотирьох років діти вчаться основ довіри й безпеки, тому важливо, щоб батьки були тими, хто гарантує підтримку і комфорт. Зазвичай у цьому віці батьки завжди є авторитетом для дитини.

З дітьми цього віку важливо бути послідовними в питаннях дисципліни,— наголосив психолог.

Не повинно бути так, що один з батьків звертає увагу на неприйнятну поведінку, а інший — ні. Якщо батьки не мають узгодженої позиції щодо виховання дітей, дитина з більшою ймовірністю буде вдаватися до брехні, щоб домогтися свого.

Фахівець зазначив, що в цьому віці дитина не розуміє, що етично. Вона просто робить те, що ефективно працює.

Якщо змушувати дитину робити щось усупереч її небажанню, можна спровокувати істерику. Важливо використовувати похвалу для мотивації. Завдання мають бути цікавими й короткими, щоб дитина швидко отримувала похвалу: обійми, підбадьорливі слова або подарунок.

У цьому віці для дитини важливий тактильний контакт: обійми, колисання, тихі та заспокійливі розмови.

Діти віком 4–9 років потребують емоційної підтримки батьків

Діти віком 4–9 років більш незалежні і соціальні. Вони вчаться взаємодіяти з однолітками. На відміну від молодшого віку тепер не батьки знайомлять дітей на дитячих майданчиках: вони це роблять самі.

Проблеми, які виникають у цьому віці, стосуються саме емоцій: їх нерозуміння і невміння контролювати,— додав психолог.

Завдання дорослого — допомогти дитині розібратися, чому їй іноді хочеться плакати після спілкування з однолітками або через оцінку за контрольну. Треба разом з дитиною шукати можливі шляхи розв'язання проблеми або пояснити, чому тепер це неможливо.

Якщо дитина в цьому віці чинить опір якимось батьківським настановам — не наполягайте на їх виконанні, дозвольте дитині помилитися, зіткнутися з наслідками і виправити їх самостійно.

Якщо вона не хоче носити шапку, нехай не надіває. Візьміть шапку із собою і скажіть, що вона може надіти її в будь-який момент. Якщо дитині буде холодно, вона сама попросить. І тоді не варто її сварити, а звернути увагу: ти змерз, наступного разу будь уважнішим / уважнішою.

Це вік «чому?». Намагайтеся пояснювати причини своїх вимог. Навіть тих, які здаються вам суперочевидними.

Приміром, чому моєму другові можна користуватися телефоном три години, а мені — лише півтори? Важливо пояснити дитині, чому у вас таке правило. Що, наприклад, у неї є проблеми зі сном, які потрібно виправити, і ви маєте таку рекомендацію від фахівця.

Завжди запитуйте себе, чи кожне конкретне правило насправді важливе. Можливо, дечим ви можете поступитися. Тоді ваш авторитет лише зміцниться,— зауважив Сергій.

У 9–12 років діти починають прагнути більшої незалежності

Якщо брати приклад із тією ж шапкою, то вони не будуть надівати шапку, пояснюючи, що «це моя справа». Тобто не тому, що я не хочу, а тому, що я сам вирішу.

У цьому віці діти починають цінувати справедливість і можуть порівнювати свої досягнення з досягненнями інших. Це може спричинити проблеми із самооцінкою та мотивацією, якщо дитина сприймає себе менш успішною за когось.

Варто пояснювати, що дитина для вас важлива в будь-якому разі, а помилки — це шлях до успіху,— сказав психолог.

Якщо дитина чомусь сумує, дайте знати, що ви поруч, запропонуйте придумати шлях розв’язання проблеми і допоможіть в реалізації.

У 12–17 років підлітки не поважатимуть батьків беззаперечно

У цьому віці діти далі розвивають свою ідентичність і експериментують із соціальними ролями, а також прагнуть до незалежності й виявляють сильне бажання відокремитися.

Батьки мусять змиритися з тим, що, найімовірніше, вони будуть для дітей-підлітків, які навчаються відстоювати свої кордони, найзручнішою боксерською грушею. Будьте готові, що підліток конфронтуватиме з вами з різних причин: гуртки, успіхи в школі, бажання пофарбувати волосся.

Тут варто підготуватися до довгих і аргументованих дискусій. Формат «я мама, і я так сказала» точно не підійде. Натомість спробуйте: «Я так вважаю, бо в мене був аналогічний досвід / знаю людей з таким досвідом».

Що може допомогти налагодити зв’язок у цьому віці? Для підлітків властиво мати кумирів, яких вони у всьому наслідують. Тож будьте в курсі того, хто і чому їм подобається.

Коли я чую, що батькам це нецікаво, то завжди кажу, що ви повинні цікавитися, тому що кумир сина чи доньки — частина того, ким є чи будуть ваші діти,

— наголосив Сергій.

Цікавтесь захопленнями своєї дитини, намагайтеся не давати її кумиру однозначно негативних оцінок, шукайте аргументи — це дасть дитині відчуття відповідальності за результати своїх рішень і поведінки.

Якщо ж нічого не допомагає, є фахівці, які можуть виступити в ролі медіаторів між вами та дитиною.

У цьому віці в підлітків часто псується настрій, вони нерідко бувають засмучені. Підтримати їх можна, навіть якщо вони цього не дозволяють. Просто скажіть: «Я тут, я бачу, що ти засмучений / засмучена, якщо можу чимось допомогти — дай знати».

Дайте зрозуміти, що це не буде проявом слабкості, наче він чи вона не змогли впоратися самостійно. Наголосіть, що ви повинні піклуватися одне про одного, бо ви — сім’я.

 

 

Перший раз у перший клас

 

Конкурс "Тарасовими шляхами"

 І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Творчість Тараса Шевченка близька кожному з нас. У ній - про любов до рідного краю, силу й незламну віру в краще майбутнє України. Учні нашого закладу вкотре долучилися до конкурсу "Тарасовими шляхами". Учасники гідно представили свою творчість і здібність у трьох номінаціях: "Художнє слово", "Театральне мистецтво", "Юні поети Кам'янщини".

Учасники молодшої вікової категорії посіли такі місця:

4-А кл. Бандура Анна -1 м., 4-Б кл. Власенко Максим -2 м. , 3-А кл. Коваленко Злата - 2м., ("Художнє слово").

4-Б кл. Плужник Давід -1 м. ("Юні поети Кам'янщини").

3-Б кл. Бондаренко Дем'ян, Киян Тимофій, Монзуль Артем, Стасюк Олександра - 1м. ("Театральне мистецтво").

Обласна виставка-конкурс "Нова українська школа Черкащини"

 Засідання по створенню ППД "Математична карусель"

Учителі Заярнюк О.І., Покуль Л.Д., Гаренко Л.М. працюють над створенням зошита - тренажера з математики для 1 класу на обласну виставку-конкурс "Нова українська школа Черкащини".

Правила безпеки. Інструктаж з безпеки життєдіяльності під час зимових канікул

 

9 лайфхаків, як мотивувати дитину робити домашку

 1. Створіть умови

Важливо розібратися поетапно в тому, чому дитина не хоче сідати за уроки. Почніть із фізіологічних нюансів. Може, голодна чи втомлена? У неї некомфортне робоче місце? Зручність важливо проконтролювати батькам: дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага не дають їй зробити завдання.

2. Враховуйте темперамент

Коли починати робити домашку? Одні батьки вважають: дитині треба відпочити після шкільного дня. Інші: поїв — займайся, а гуляти й розважатися можна, коли все виконано, інакше школяр захопиться і про уроки забуде. Помилка в тому, що дорослі вирішують це на власний розсуд. Насправді, найбільш плідний час у дітей — різний, і його треба разом шукати. А якщо дитина вже закінчила початкову школу, слід дозволити їй самій знаходити пікову працездатність. «Жайворонку» за біологічним годинником підійде виконання уроків рано вранці, «сові» — після вечері.Темперамент теж важливий. Холерика після шкільних занять варто відправити погуляти чи зайнятися спортом, щоб він виплеснув зайву енергію. Флегматику краще залишити більше часу на виконання завдань, щоб він міг займатися у звичній неквапливій манері. Меланхоліки швидко перевтомлюються, у них низька стресостійкість. Перед заняттями для них корисні тихі приємні справи, релакс і навіть денний сон. А домашку краще розбити на невеликі підзавдання, після виконання яких робити перерви.

 

3. Приберіть спокуси

Вимкніть телефон, комп’ютер, телевізор. Самі не розмовляйте по мобільному поруч з учнем, не працюйте на його очах з ноутбуком, який навіває дитині думки про комп’ютерні ігри.

Бажано в цей час не затівати цікавих справ, у яких школяр хотів би взяти участь (наприклад, пекти пиріг, якщо донька любить допомагати).