14.10.23

Як зацікавити дитину навчанням: лайфхаки від українських учителів

 

“Нова українська школа” розпитала вчителів про те, як вони борються з нестачею зацікавленості навчанням у своїх учнів.

ІНТЕРЕС

Пізнавальний інтерес – це необхідність вижити, зумовлена еволюцією, каже вчитель фізики й астрономії Чернівецького міського ліцею №1 й переможець Global Teache Prize Ukraine 2017 Пауль Пшенічка Людина, коли приходить у цей світ, має вижити. Вона досліджує, дивиться, що робиться навкруги, копіює.

“Інше питання, що цей інтерес відбивають спочатку батьки, потім – початкова школа, коли ініціативу дітей приглушують, потім – болісний перехід із початкової в середню школу, коли дитина губиться. Багато дітей не витримують ці обставини й опускаються на прості рефлекси – відеоігри, соцмережі, алкоголь тощо. А далі втримати зацікавлення дуже важко”.

Але є такі, які прориваються: “Я переконався, що в геніїв усередині є пружина, вони знають від самого початку, що хочуть. Вони настільки послідовно й неухильно слідують внутрішньому покликанню / драйву, що їх просто неможливо зупинити”.

Коли йдеться про зацікавлення, то перше, що кидається у вічі, – навіть не те, про що говорить дитина, а як вона говорить, каже сертифікована тьюторка, викладачка інтегрованого курсу Nature Sciences, що об’єднує хімію, фізику й біологію, в альтернативній школі Schooling Ольга Казакова.

“Тон голосу підвищується, дитина може говорити швидше, очі розширюються, з’являється усмішка. І не треба бути психологом, щоби це помітити”.

Зараз діти переважно живуть у стані “тут і тепер”, каже Ольга. Вони не дуже хочуть задумуватися про те, що буде потім.

“Сьогодні, коли все надто непередбачувано, нібито треба бути до всього готовим, але водночас встигнути отримати задоволення від того, що цікаво прямо тут і зараз, бо потім ніхто не знає, як воно буде”.

Цю цікавість, яка народжується в моменті, треба хапати, переконана вчителька.

“Можна зайти через точку зацікавлення. Перше, що я завжди питаю у своїх учнів: “Що вам цікаво взагалі, якщо не школа й не предмет. Чим ви живете?””.

ПОРАДИ, ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДИТИНУ УРОКОМ

Учителька математики та інформатики спеціалізованої ЗОШ №2 Чернігова Оксана Коваленко каже, що цікавість до навчання можна умовно поділити на дві частини: стимулювання цікавості під час уроку і пробудження цікавості до предмету.

“Якщо йдеться про урок, то я застосовую різні цікаві елементи. Якщо це робити постійно, то діти до цього звикають і очікують. Наприклад, у математиці підживлювати цікавість уроку можна нестандартними задачами. Часто пропоную задачі-загадки англійською мовою. Тоді розвивається білінгвальність і діти швидко включаються. Також створюю ребуси. Це оживляє зацікавленість дітей”.

Пауль Пшенічка теж часто починає урок із загадок-головомолок.

14.9.23

Як менше говорити і більше навчати: 27 порад учителям

 З учнями треба зблизитися, робити щось поза школою, бо в школі немає людського контакту.

Не зважайте на програму. Програма перенасичена, а вчителі все одно намагаються її впхнути дітям у голови.

Натомість треба вчити базових речей і вчити вчитися. На урок я беру основне, а решту — по гіпертексту. Так у мене вивільняється час на цікаві досліди, фільми, історії. Я завжди кажу колегам: плюньте на програму. Хочете чогось навчити — навчіть хоч чогось. Не можна вчити все і нічого. Майте сміливість.

Читайте, розповідайте історії. Діти люблять слухати казки. Чому б не розповісти їм на уроці щось цікаве? На це можна витратити якусь частину уроку. Я розповідав байки й анекдоти, які стосувалися теми уроку. Але щоб розповісти багато цікавого, вчитель повинен мати широкий світогляд.

Шукайте наставників. Коли я прийшов працювати до школи, то відчував, що мені не вистачає знань з методики. Тому я обирав найкращих досвідчених вчителів (і в своїй, і в інших школах) і напрошувався до них на уроки.

Плануйте урок, але не сподівайтеся цей план реалізувати. Якщо вчитель дивиться в папірець на пункти — це дуже поганий вчитель.

План уроку в мене завжди у голові.

Проте саме написання плану змушує зосередитися на матеріалі і продумати урок. Біда в тому, що ви ніколи не зможете цей план втілити, бо ситуація змінюється миттєво. Прийшов у клас, а там щось сталося, і все летить шкереберть.

У вас має бути тема уроку. Треба матеріал роз’яснити, обговорити і закріпити. Для цього його треба взяти менше, а не більше, бо те, що пропонує календарний план — зробити нереально.

Формуйте думку про клас самостійно. Інформація, яку вам дає інший вчитель, не обов’язково правдива. Якщо ви хороший психолог, то швидко розберетеся, який перед вами клас.

Важливо бути позитивно налаштованим до кожного учня. Неможливо навчити того, про кого ви нічого не знаєте. Наприклад, якщо учень пише так, що ні ви, ні він не можете прочитати написане, можливо, у нього дислексія. Це треба знати. І тоді виявиться, що цей учень може шикарно відповідати усно.

Так само треба пам’ятати: іноді учень не готовий до уроку не тому, що лінивий, а тому, що щось сталося — вкрали телефон чи була сварка вдома.

Дисципліна важлива, але про неї домовляються. Ось що важливо знати:

  • Правила варто складати разом з учнями. Тільки тоді вони їх будуть дотримуватися.
  • Правила можна змінювати, доповнювати і переглядати.
  • Правила не повинні забороняти (бути з часткою «не»), вони мають дозволяти. Замість «Не запізнюємося» варто формулювати так: «Уроки і перерви починаються вчасно».
  • Правила повинні бути не дискримінаційними. Вони мають стосуватися і учнів, і вчителя.
  • Правила мають забезпечувати комфорт і творчу робочу атмосферу.

23.5.23

Педагогічний семінар-практикум з питань наступності

 23 травня на базі закладу дошкільної освіти №4 імені Софії Русової відбувся психолого-педагогічний семінар-практикум з питань наступності за участю вчителів початкових класів нашого закладу. Педагоги визначили, що для успіху необхідно не лише збиратися на спільні зустрічі, а й працювати разом. Учасники виробили алгоритм співпраці з метою успішної адаптації дошкільнят у закладі загальної середньої освіти. До розгляду було запропоновано відповідність Базового компонента дошкільної освіти віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку та вимогам концептуальних засад реформування Нової української школи, доцільність використання учителями під час першого (адаптаційно-ігрового) циклу початкової освіти досвіду роботи педагогів закладу дошкільної освіти зі старшими дошкільниками. З презентацією здобутків педагогів закладу дошкільної освіти виступила завідувачка Коцуренко Галина Василівна, цінні рекомендації, поради озвучила у своєму виступі психологиня Кам’янецька Ірина Валентинівна. Своїм баченням та досвідом подолання викликів адаптаційного періоду поділилися Лога Наталія Миколаївна, Стінкова Людмила Леонідівна, Ясенова Галина Анатоліївна.